Християнський сайт для сім'ї

Хресна дорога для молоді mp3
скачати безкотовно
джерело: Християнський сайт Терноцвіт

ХРЕСНА ДОРОГА ДЛЯ МОЛОДІ

Вступна молитва

ЗУПИНКА ПЕРША
ПИЛАТ ЗАСУДЖУЄ ІСУСА ХРИСТА

"'Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Вараву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розіп'яли" (Мк 15, 15)

Не тільки Пилат засуджує Ісуса. Його засуджують законовчителі, книжники, фарисеї, первосвященики. Засуджують Його і Юда, вояки, розбійник на хресті та люди, які відреклися Його й кричали: "Геть із ним! На хрест Його! Нехай буде розп'ятий!" І ми також часто судимо Ісуса, засуджуємо Його на смерть нашими гріхами. Засуджуємо також тоді, коли судимо інших, бо Він сказав: "Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили"(Мт 25,40).

Ми засуджуємо Ісуса, а Він не хоче засуджувати нікого. "Я не прийшов судити, але спасти." Він єдиний має право судити всіх, бо знає тайни кожного людського серця. Однак, Христос не хоче судити передчасно. Навіть Магдалину, Петра, що тяжко згрішили, і своїх катів Він не засудив. Але прийде час, коли Ісус Христос буде судити всіх, це буде при кінці світу. Тоді ніхто не втече, ніхто не скриється від Його справедливого суду: ні добрі, ні злі. Це пригадаймо собі, як прийде до нас бажання осуджувати когось. Помолімося за тих, що несправедливо засуджені.

ЗУПИНКА ДРУГА
ІСУС БЕРЕ ХРЕСТ НА СВОЇ ПЛЕЧІ

Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого: не пишайся, коли тобі скрутно (Сир 10, 26).

Дивись, з якою готовністю бере Ісус важкий хрест на свої плечі і як терпляче зносить удари й штурхани розлюченого натовпу. А ти неохоче приймаєш будь-які хрести, зносиш їх нетерпляче, а навіть, якщо можна, втікаєш від них. Чи ти не знаєш, що без страждання не можна заслужити на небо? Уболівай тоді над своєю сліпотою і щиро кажи Ісусу:

Не Тобі, о солодкий мій Спасителю, а мені належить хрест, який на Твої плечі поклали мої гріхи. О мій Спасителю, дай мені Своєї ласки й сили, щоб усі хрести, мною заслужені, я завжди терпляче зносив, щоб я все життя любив хрест і, обіймаючи Твій хрест, закінчив життя. Я хочу так полюбити страждання, щоб міг сказати: Страждати або вмерти, вмерти або страждати!

ЗУПИНКА ТРЕТЯ
ІСУС ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ ПЕРШИЙ РАЗ

Благословен Господь день у день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар! Бог наш – Бог спасіння, у Господа Бога - рятунок від смерті (Пс 68, 20 - 21).

Дивись, як Ісус, виснажений і ослаблений великою втратою крові, перший раз падає під тягарем хреста на землю. Боже, як жахливо Його б'ють і штурхають! Але жодне слово скарги не падає з Його уст - страждає й мовчить. Чому ж ти бідкаєшся й нарікаєш, коли на тебе впаде навіть найменший хрестик або коли хтось зробить тобі навіть малу кривду? Відкинь від себе квапливість до скарги та нетерплячість і, дивлячись на Ісуса, молися:

О, наймилосердніший мій Спасителю! Ото сиджу біля Твоїх ніг, найбільший грішник. Скільки ж то разів я вже падав, скільки ж то разів я провалювався у бездонну прірву гріха! О Ісусе, простягни до мене свої руки, подай мені свою долонь, бо ж тільки у Тебе шукаю допомоги. Допоможи мені ласкаво, щоб я вже ніколи в житті не потрапив у тенета смертельного гріха і щоб у хвилину смерті був упевнений у вічному спасінні.

ЗУПИНКА ЧЕРВЕРТА
ІСУС ЗУСТРІЧАЄ СВОЮ МАТІР

Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї. Пам'ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили? (Сир 7, 27 - 28).

О, який біль мусив прошити серце Ісуса, яка тривога та гіркота наповнили серце Марії, коли вони зустрілися. "Слухай, душе невдячна! - кличе до тебе Марія. - Що мій Син тобі учинив злого?" "Чому стільки болю ти завдаєш Моїй Матері? - питає тебе Ісус. - Покинь гріхи твої, які є єдиною причиною наших мук і болю." Що ж ти відповіси на те, душе моя? Заплач та благай:

О, Божий Сину Марії! О, найсолодша Мати мого Спасителя! З роздертим серцем я, грішник і зрадник, каюся біля ваших ніг. Це я гріхами своїми нагострив меч, який пробив ваші серця. Щиро жалію і кричу: Пробачте мені! О мій Ісусе, милосердя! О Маріє, милосердя! З великою добротою вашою вділіть мені ласки, щоб я вже ніколи не згрішив і щоб від цього часу розважав над вашими стражданнями і завжди їх гірко оплакував.

ЗУПИНКА П'ЯТА
СИМОН КИРИНЕЙ ДОПОМАГАЄ ІСУСУ НЕСТИ ХРЕСТ

Сину, добро вчинивши, не додавай докору, ані прикрого слова - до кожного подаяння. Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще ніж дарунок. Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа. Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок виїдає очі (Сир 18, 15-18).

Уяви, що ти - Симон Кириней, відданий світу та його марноті, і тільки для показу чи з необхідності, неохоче несеш свій хрест. Однак подивися на Спасителя. Чи не пронизує тебе докір, коли бачиш, яким важким хрестом обтяжено Ісуса? Змилуйся над ним і допоможи Йому нести той важкий хрест. Прийми охоче та без ремствування всі хрести і страждання, що їх Ісус посилає тобі; вони походять з рук люблячого і доброго Отця. Але не тільки прийми усі злидні та прикрощі, а й подякуй Йому за них щиро й молися:

О мій найдорожчий Ісусе! Дякую Тобі за ті численні нагоди, які Ти мені даєш, щоб я міг трохи страждати заради Тебе і цим заслужити собі небо. Вчини, о мій Боже, Своєю ласкою, щоб усе, що мене зустріне в цьому житті, прикрого й смутного, я зніс спокійно і без нарікань, та щоб у майбутньому я міг вічно з Тобою царювати.

ЗУПИНКА ШОСТА
ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ІСУСУ ОБЛИЧЧЯ

Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любові, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний! (1 Кор 13, 1).

Чи бачиш страждання на обличчі Ісуса з цієї хустки? Кохай Ісуса, який заради любові до тебе стільки вистраждав і з любові до Нього вирізьби Його стражденний лик на своєму серці. О, який би ти був щасливий, коли б з Його образом на своєму серці міг жити та померти! Проси у Нього цієї великої ласки і кажи:

О мій страждаючий Спасителю! Гаряче прошу Тебе, вирізьби глибоко в моєму серці образ Твого Обличчя, щоб я тебе постійно пам'ятав, а маючи неустанно перед очима болісну Твою муку, щиро спокутувати свої гріхи і гаряче їх оплакував. О Ісусе, хлібом страждання прагну щодня годувати душу свою, а слізьми жалю щодня змивати свої гріхи.

ЗУПИНКА СЬОМА
ІСУС ВДРУГЕ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ

Дмухнеш на іскру - вона розгориться; плюнеш на неї - вона погасне. А й це, і те - з твоїх уст виходить (Сир 28, 12).

Подумай, що Ісус, твій Спаситель, лежить на землі, привалений тягарем хреста. Надмірне зусилля вичерпало Його сили, а вороги не дають Йому спокою, глумляться над ним і б'ють. Подумай, що то твоя пиха й гордість повалили Ісуса на землю, твоя бездумність і прагнення почестей пригнітили Його до землі. Жалій за свої гріхи, принизься й постанови виправитися. Промовляй з жалем:

О благословенний мій Спасителю! Бачу Тебе у пилюці, придавленого важким хрестом. Прошу Тебе, зітри на порох мою пиху, забери з мого серця бездумність і похіть, щоб я, пізнавши свою злиденність, з покорою приймав погорду цього світу, а тим самим міг подобатися Тобі, принести Тобі полегшення у такому жахливому стражданні, та щоб з Тобою був колись у раю.

ЗУПИНКА ВОСЬМА
ЖІНКИ ПЛАЧУТЬ НАД СТРАЖДАЮЧИМ ІСУСОМ

Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили. Ісус же обернувся до них і сказав: ,, Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми" (Лк 23, 27 - 28).

Жінки співчувають терпінню, які Ісусові спричиняють чоловіки: кати, вояки, юдейські священики й законовчителі, Пилат, Ірод та інші.

Часто чоловіки тяжко зневажають Христа через ненависть, несправедливість, жорстокість, невірність, байдужість до віри, п'янство та інші гріхи.

Ісус приймає співчуття жінок, але нагадує, що вони також не раз винні, бо не виховували дітей у побожності й любові до Бога, а ці діти, як виростуть, будуть Христа зневажати, подібно як ті, що Його засудили й розіп'яли.

Також жінки, які можуть, а не хочуть мати дітей, або їх позбуваються перед народженням, повинні багато плакати над собою. Молімося за добре виховання дітей і їх вірність Христовій Церкві.

ЗУПИНКА ДЕВ'ЯТА
ІСУС ВТРЕТЄ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ

Ось гончар, що з трудом місить м’яку глину і ліпить одне за другим для нашого вжитку; з тієї ж глини виліплено і посудини, які служать для чистого вжитку, і такі, що для вжитку іншого - всі однаково; який же одного й другого вжиток - то вже гончар вирішує. З тієї ж глини - шкода й праці - ліпить пустого бога, він що недавно з землі постав і що незабаром повернеться до неї, з якої був узятий, коли зажадають рахунку з його життя (Муд 15, 7 - 8).

Третє падіння Ісуса було найстрашніше і найболючіше. Дивися, як дикий й жорстокий натовп, немов вовча зграя, знущається з найтихішого й найлагіднішого Ягняти, як Його б'ють і волочать по грязюці й камінні.

О, нехай буде проклятий гріх, що так жахливо принизив Бога і завдав Йому таких мук! О грішнику, чи не зворушує тебе образ замученого та погордженого твого Бога? Пробудися і викрикни з плачем:

Всемогутній Боже, який цілий світ і небо тримаєш однією рукою! Хто ж так ганебно втоптав Тебе в болото? Ото гріхи мої і моє падіння. Безліч гріхів нагромадили злість мою і до безконечності помножили Твої страждання. Але поглянь, Ісусе, ото впокорююся біля ніг Твоїх, жаліючи за свої гріхи і вирішую виправитися. Із сльозами на очах присягаю Тобі виправитися і повторюю тисячний раз: Боже мій, вже ніколи не хочу грішити.

ЗУПИНКА ДЕСЯТА
З ІСУСА ЗДЕРТО ОДЯГ

До Тебе я підношу мої очі, до Тебе, що живеш па небі. Як очі слуг на руки свого пана і як слугині на руки господині, так наші очі дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами. Помилуй нас, о Господи, помилуй! Бо надто ми наситилися зневаги. Надто наситилася душа наша глузуванням ситих, зневагою гордих (Пс 123).

Дивися, душе моя. який твій Ісус, закривавлений і пошарпаний, змучений, а ще дають Йому напитися жовчі і оцту, щоб помножити муки Його. Ось роздягнений. Він мусить прикрити твою нечистість, а гіркотою оцту заплатити за твою нестриманість. Чи можеш дивитися на Нього спокійно, без зворушення? О, кинься Йому до ніг і благай:

О. Ісусе! Яка ж велика різниця поміж мною і Тобою. Ти - увесь покритий ранами та залитий кров'ю, сповнений болі й гіркоти, а я - повний марноти цього світу, гонюся за його втіхами й розкошами. Так, визнаю, що я не на тій дорозі. Веди мене і керуй мною. Вчини так, щоб приємності цього світу стали для мене гіркотою, щоб я прагнув скуштувати солодощів Твого страждання, а через це став гідним споживати небесні розкоші у вічності.

ЗУПИНКА ОДИНАДЦЯТА
ІСУС ПРИБИТИЙ ДО ХРЕСТА

Допомога моя від Господа, що створив небо й землю. Не дасть нозі твоїй спіткнутись; Той, що тебе пильнує, не буде дрімати. О ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує. Господь - стереже тебе, Господь - твоя прохолода праворуч тебе. Удень не вдарить тебе сонце, ні вночі місяць. Господь тебе від усього злого стерегтиме, Він стерегтиме твою душу. Господь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині й повіки (Пс 121).

Подумай, душе моя, якого жахливого болю зазнав Ісус, коли Його руки й ноги немилосердно прибили залізними цвяхами до хреста. Чому тебе так мало переймає думка про цю жахливу смерть Господа? О, нехай тебе хоч раз зворушить Його біль! Жалій за гріхи свої і кажи:

О Ісусе! Доторкнися і розворуши кам'яне моє серце Своєю тривогою і любов'ю, а що гріхи мої - це цвяхи, якими Тебе прибито до хреста, то наповни мене великим і щирим жалем за похоті мої і зло, щоб я міг з Твоєю допомогою усунути їх назавжди зі свого серця, а розп'ятий з Тобою за життя, міг після смерті здобути славу вічного панування з Тобою у Твоєму царстві.

ЗУПИНКА ДВАНАДЦЯТА
ІСУС ВМИРАЄ НА ХРЕСТІ

Я теж людина смертна, як і всі інші, первоствореного нащадок, який із землі походить. Я теж, як народився, дихав спільним повітрям, упав на землю, що всіх нас однаково приймає, і перший крик мій - плач був, як у всіх дітей. І вирощено мене в пелюшках старанно. Ніякий бо з царів не мав іншого початку існування. Один для всіх у життя вхід, подібний і вихід (Муд 7, 1 - 6).

Піднеси свої очі догори і подивися на Ісуса, прибитого до хреста. Подивися, як зблідло Його Боже Обличчя. Чи чуєш, як Він молиться за Своїх катів і за тих, хто знущався над Ним? Він обіцяє спасіння розбійникові, який навертається; віддає свою Матір під опіку улюбленого учня Йоана, а потім ввіряє душу Своєму Отцю. Схилив голову і помер... Чи чуєш, душе моя? Ісус помер на хресті - твої гріхи Його вбили. О плач, плач гірко! Кинься під хрест, обніми його і ридай:

О найсолодший і найдорожчий мій Спасителю, з жалем і болем визнаю, що то не жахливі злочинці Тебе невинно розіп'яли. Однак моя душа спізнає солодку втіху, коли чує, як Ти молишся за тих, хто Тебе розіп'яв. Що ж я можу зробити для Тебе, якщо Ти для мене так багато зробив? Прагну, Ісусе, мій Учителю, від усього серця вибачити тим, хто мене коли-небудь образив. Цей учинок наповнює мене довірою, що в годині смерті я почую з Твоїх уст слова втіхи: "Кажу тобі, ще сьогодні будеш зі мною в раю."

ЗУПИНКА ТРИНАДЦЯТА
ІСУС ЗНЯТИЙ З ХРЕСТА

Велике завдання припало для кожного і важке ярмо на дітях Адама - і то вже від дня виходу з материнського лона, аж до дня, як повертається до спільної всім неньки. Їхні думки, сердечний страх - міркування про майбутнє, про смерті день (Сир 40, 1-2).

Чи розумієш великий біль Марії, коли Тіло її улюбленого Сина, від ніг до голови вкрите ранами, закривавлене, зняли з хреста і поклали на її Материнське лоно? Який великий і жахливий біль мусив в ту хвилину прошити її чуле материнське серце! Чи гріх убив Ісуса і поранив серце Його Матері? Жалій за свої гріхи, плач разом з Марією і молися:

О Царице мучеників, змилуйся наді мною. Колись і я буду гідний зрозуміти і відчути муку Твого серця, колись матиму велику благодать, щоб носити в серці Твої страждання і з Тобою разом страждати. О свята Діво, вчини, щоб я вдень і вночі оплакував гріхи мої, які завдали Тобі стільки страждань, щоб живучи та вмираючи з довірою і любов'ю до Тебе, я після смерті мав життя вічне.

ЗУПИНКА ЧОТИРНАДЦЯТА
ТІЛО ІСУСА ВКЛАДАЮТЬ ДО ГРОБУ

Як же настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на їм'я Никодим, узяв тіло Ісуса, обв'язав його запашним полотном і поклав у новій гробниці, прикотивши до входу великий камінь (Мт 27, 57 - 60). Марія Магдалина і Марія, мати Йосифа, дивились, де Його покладено (Мк 15, 47).

Багатостраждальна Мати йде в цьому сумному поході... Своїми пречистими руками допомагає вкладати до гробу Пресвяте, скатоване Тіло свого Сина і з Ним прощається.

Виглядає, що все закінчилось з похороном. Усім здається, що остання крапка історії Ісуса Христа - це гріб. Та Він виразно сказав: "Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!" (Йн 11, 25).

Вірмо в перемогу Ісуса! Вірмо і в наше воскресіння. Для тих, що вірують у Сина Божого, немає смерті, немає безнадії, бо Він нас запевнив: "У світі страждатимете, та бадьортеся! Я подолав світ” (Йн 16, 33).

"Іду бо приготовити вам місце. І коли відійду і вам місце приготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де Я" (Йн 14, 2-3).

Кінцева молитва

Божественний наш Спасителю! З глибини душі дякуємо за всі ті терпіння, які Ти хотів прийняти для нашого спасіння. Дай нам ласку все більше любити Тебе та користати з Твоєї смерті для освячення наших душ.

Небесний Отче, жертвуємо Тобі терпіння, ганьбу, засудження і смерть Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа за відпущення наших гріхів, за навернення грішників і на полегшення кар душам у чистилищі. Дай, щоб терпіння й смерть Ісуса були запевненням нашого спасіння й вічної слави в небі.

Амінь

прослухати